Намистинками по світу,
перлами роси,
розлетілись наші діти,
доню, й ти лети.
Чи зігріє Батьківщина
сиріт і калік?,
схоронила мати сина
у сирій землі,
а вона тоді так пахла,
батьківська земля,
жаским приском божі ясла
гаспид устеля.
Натворило суче плем’я
на землі біди,
світить зірка Віфлеєма
та не для орди.
Чи зберетеся іще ви,
дітки, у степах?,
де пташиний лине щебет
в наливних житах,
якщо буде Божа ласка
серед буйних трав
словом пом’яніть Тараса
й, хто за волю пав.
08.02.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Микола Соболь