ЧАКРИ
Хіть, відчуття голоду при забитому шлунку, невдоволення собою і всім навколо, відчуття відчуженості, нав’язливе бажання комусь довести свою значимість, заплутані гнітючі думки, одинокість – це накопичення важкої енергії в котрійсь з чакр організму. Коли енергії перетікають вільно знизу вгору і згори вниз, коли кожна чакра без перешкод омивається свіжим потоком, людина відчуває себе частиною космосу, зливається з ним в безкінечності щастя. Накопиченні енергії, перенасиченим розчином гормонів роз’їдають імунну систему і в тіло проникають хвороби. А саме головна підступність цієї ситуації в тому, що людина вважає такий збій своєю особистістю і агресивно бореться, захищаючи своє право на:
– надактивне сексуальне життя,
– перетворення організму в машину по знищенню продуктів харчування,
– оцінюванні всього, що потрапляє на очі,
– замиканню на стражданнях від уявного кохання,
– засмічуванню навколишнього простору словами,
– прокручуванні в голові однієї і тієї самої думки, не завжди приємної, але такої звичної,
– відмовляння від своєї спорідненості з всесвітом.
На тверезу голову так смішно виглядає це протистояння, в якому я, особистість, а навпроти мене – людство, моря, материки, зірки, планети, галактики, які я прагну змінити під свій остеохондроз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Пісаренчиха