Бачила вчора печальну картинку:
Цвинтар. Солдати. Могила.
Поряд з труною згорьована жінка,
Що безперервно тужила.
Горе. Старенька не стримує сльози:
Вбила надію " У-точка".
Тицьнули бабці хустинку під носа
І закопали синочка.
Доля жорстока в моєї країни.
Ворог сердешну руйнує.
Більшість народа страждає і гине.
Знать за кордоном жирує.
НАщо було затівати майдани
І колотити суспільство?
Знов закували народ у кайдани.
Хто відповість за злодійство?
Гарна ідея: свобода і гідність.
Нею дурили одвічно.
Як результат, люті війни і бідність.
В тім, це здається вже звичним.
Сумно, але ця прекрасна ідея -
Пастка, що в рабство прямує.
Де в Україні знайти Моісея?
Певно, в окопах воює..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Leskiv