Країна в нас на всіх одна,...
І дні спішать за днями...
Тривожить нас найбільш війна:
Це з орками проблеми...
Хоч нам ті орки й не страшні,
Та жаль нам час втрачати,
Бо ж до весни ведуть нас дні,
Прийде пора орати...
Орати, сіять й доглядать,
Ми працювать умієм...
То ж орків треба нам прогнать,
Надіюся, зумієм...
Мине останній день зими:
Земля покличе в поле,
Нам сіять треба, знаєм ми,
Зробимо все у пору...
Земля ж дає нам хліб і сіль,
Й все інше, що нам треба...
Слова подяки з відусідь:
Боже, шлемо до Тебе...
Я вірю, ти почуєш нас,
Ти ж, Боже, милостивий
Ми вірим прийде ще той час:
Коли всі війни зникнуть...
Ще солов"ї будуть співать
Нам в пору весняную...
І будем ми всі працювать,
І Бог нас теж почує...
І ми його не підведем:
Ми ж працьовиті люди...
І буде в нас усе гаразд
В містах і селах всюди!!!
Країна в нас на всіх одна,
Це увесь світ вже знає...
Орків ми вижинем до тла,
Пощади їм немає...
Країна в нас на всіх одна,
І хоч невдала влада...
Коли ж закінчиться війна,
То оживе вся правда!!!
І ми спитаємо тоді,
Чому влада мовчала?
Не помагала воякам,
Вона ж про болі знала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: геометрія