В світі ще з прадавніх пір
Люди головний убір
Мають всюди. А чого
Люди мають всі його?
Певен, знає кожен з вас.
Служить для усіх він нас,
Щоб захищена була
Голова, щоб не могла
Кожная людина в нас
В літній і зимовий час
Занедужать, захворіть.
Як надворі сонце гріть
Влітку буде, то картуз
І дорослий, й карапуз
Враз на голову вдіва,
Щоб у нього голова
Від гарячих промінців
Сонця спереду, з боків
Не боліла, як пекло
Сонце б голову й чоло.
Як надворі холоди,
Вітер, дощ, сніг, то завжди
Одагає кожен з нас
Зверху шапку в той же час
Чи, можливо, капелюх,
Як немає завірюх.
Хоч якщо у нас такий
Він – не теплий, а легкий,
То і влітку теж вдягти
Можемо його я, ти…
А монарх: цар чи король,
Що виконує бо роль
У державі головну
Чи то пак роль керівну,
Носить він корону в нас,
Повну безліччю прикрас –
Символ влади. Є й тюрбан
В азіатів, мусульман.
Голову він накрива,
Щоби не спеклась, бува.
Також є іще берет
Той, що схожий на кашкет.
Тільки він без козирка
І без окола. Легка
Є пілотка в вояків,
У військових парубків.
Також часто в нас жінки
Літні носять зверх хустки.
Кухарі на кухні ж пак
Носять кухарський ковпак.
Будівельника убір
Головний, мені повір, –
Каска, що його ураз
Захищає кожен раз
В час, коли ремонт іде,
Щоб, якщо щось упаде,
Не зашкодить голові.
Без убору всі живі
Часом можуть же, затям,
Поплатитися життям.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Євген Ковальчук