Господь нині теж шукає праведних людей.
Із небес на землю пильно погляда.
Господь шукає їх, але де вони?
Не знають, що Господь є – жаль...
Хто піщинки біля моря злічити б міг?
Наче зір в нічному небі, на землі не злічить людей.
Але Бога й шлях до світла чи шукають вони?
Мов мурахи, не підводять від землі очей.
Господь нині знову подививсь на землю,
Очима шукав тебе між людей.
Ти ж раптом голову догори підвів – побачив: є ще й небеса!
І зустрілись очі Господа і твої.
Здивувався Господь й усміхнувсь.
І, зрозумівши, що вже не один, заплакав ти від радості.
Господь нині знову подививсь на землю,
Очима шукав тебе між людей.
Ти ж раптом голову догори підвів – побачив: є ще й небеса!
І зустрілись очі Господа і твої.
Здивувався Господь й усміхнувсь.
І, зрозумівши, що вже не один, заплакав ти від радості, заплакав ти від радості.
(2006)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: Анно Доміні