Крізь дим з вогнем, ракет нестримний шквал
Світ дивиться, як Україна… гине,
Як тисячі нас убива Москва,
Й не всі іще утрапили в могили,
Як стогін з-під завалів небо рве
І як життя втіка з очей дитини,
Он те – безруке, інше – геть криве,
Як матір кличе кругла сиротина.
О світе, чи ти чуєш крики ці?
Заглянь у очі, повні безнадії,
Коли на них наведений приціл.
Де твої дії, світе, на події?
Невже безсилий ти спинити жах,
Що охопив усю майже Європу?
Москва ж лякає: це ще не межа,
Що й ядерний удар вона ще зробить.
Де ж сила твоя, де авторитет,
Де принципи твого демократизму?
А мо’, з Кремлем у тебе паритет?
Не бачиш в його діях сатанизму?
30.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: Ганна Верес