Тривожний набат,
Дзвін вже лунає.
Ворожий снаряд
Цей звук заглушає.
Все. що жило
В землю вганяє.
Карлик з екрану рукою махає,
Кнопку смертельную знов нажимає.
Знищують людство
Ці окупанти.
Армії карликів цих захищають.
Кровавії дійства постійно вчиняють.
Знищують все.
Страшніші ординців.
Вогонь охопив живих піхотинців,
Які захищали продажних злочинців.
Той, хто злочинця в цей час захищає
Гірший за нього, він зло учиняє.
Свідомо вбиває, свідомо руйнує.
Крику врятуйте зомбі не чує.
Карлики дійство це направляють,
Роботи-смертні штурм завершають.
Карлики в змові,
Злочинці відомі.
Що дієте люди,
Вам то відомо?
Руйнуєте все
Ви ж підсвідомо.
Тривожний набат
Крізь ніч знов лунає.
Про горе і смерть
Він сповіщає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: oreol