Червона кров і горобина чорна.
Схиляю голову.
Мовчу.
Холод вхопив мене за горло.
Таких "мене" у нього досхочу.
Загасло листя, горобина чорна.
Осінній хор вже відспівав тепло.
Тримай в руці аронієве гроно,
Вже не важливо, що й коли було.
Червона кров і горобина чорна,
Як рілля, як ніч і як твоє життя.
Байдужі миті тягнуться смолою,
Йдуть до весни.
Йдуть до надії й забуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Іво Каценбук