Марсіанам присвячується.

Побачивши  інше  життя
Ти  аж  ніяк  не  підеш  в  небуття.
Все,  що  навколо  в  ту  ж  мить  ти  заміниш,
Все,  що  внушили  забудеш  та  зміниш.

Тих  пастухів,  що  тобою  кермують,
Тих  паразитів,  що  нами  керують
Мітлою  з  берези  безжально  зметеш,
Фікалії  їхні  ти  їм  віднесеш.


Світло  із  серця  засяє  красиво,
Світло  душі  врятує  життя.
Раз  лиш  побачивши  справжнє  життя
В  світ  ти  внесеш  з  душі  почуття.

Все,  що  прекрасне  в  тобі  проросте,
Яблуня  роду  над  Світом  зроте.
Будуть  на  ній  дивовижні  плоди,
Ти  все  живе  щиро  люби.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: oreol