Одні ходять на базар скупитись,
В кого ж нема грошей ідуть подивитись.
Щоб не говорили блошині ринки сильно обміліли,
Люди в Україні сильно всі збідніли.
Ціни мов гриби щоденно зростали,
Бариги при власті людей оббирали.
Зайшов в магазин батарейки купити,
Узнавши ціну вирішив фонарик на новий змінити.
До того, що було нулих дописали,
З посмішкою мило все нам розпродали.
Подавчиня добра сльозами аж вмилась,
Коли про завищення мова зачепилась.
З чого почалось це?
Та звичайно з бази,
Бо нами керують бандюги й зарази.
Вона продавала по старій ціні
А закупівельні ціни в пять разів зросли.
Бідна заридала,
Що вона заробить.
Її обікрали, як тепер їй жить.
Тот і їй бідненькій слід все це ж робить.
Ципочка відома, ниточка згори.
А ви добрі люди їжте калачі,
Поки ще в кармані маєте гроші.
Все іде до того,
Що вас обберуть.
Сеанс психгіпнозу
Знову проведуть.
Коли в магазинах
Замість кілограма
Сто грам написали
Ви всі промовчали.
Лобода не вродить,
Скосять бурянець.
На вас хтось заробить,
Він і молодець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: oreol