Село сховалось у траві
І білі хати посіріли,
Понурі верби вікові
Додолу спини похилили.
Нечутний плеск гілок роспуки,
Ледь - ледь торкається води,
Виводить вечір попідруки
На небо місяць молодий.
По дворах лізуть довгі тіні,
В легенях полум'я дощу!
Темнішає причілок синій,
Під шум старого комишу.
А навкруги земля стрикоче ,
Тумани вийшли димові,
Село зникає в чорній ночі,
І вікна темні , неживі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Лютий Євген