Село сховалось у траві.

Село  сховалось  у  траві
І  білі  хати  посіріли,
Понурі  верби  вікові
Додолу  спини  похилили.

Нечутний  плеск  гілок  роспуки,
Ледь  -  ледь  торкається  води,
Виводить  вечір  попідруки
На  небо  місяць  молодий.

По  дворах  лізуть  довгі  тіні,
В  легенях  полум'я  дощу!
Темнішає  причілок  синій,
Під  шум  старого  комишу.

А  навкруги  земля  стрикоче  ,
Тумани  вийшли  димові,
Село  зникає  в  чорній  ночі,
І  вікна  темні  ,  неживі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Лютий Євген