Сонце встає, сонце не спить
Просто за обрій тікає на мить,
Щоб позбирати веселки росу
Сонце повернеться не знаючи сну
Очі у очі на рівні Тібету
Без співчуття та інтернету
Вісім миттєвостей нового дня
Зорі згасають, але не ти
А ловці снів закарбують усе
Я тут не буду, просто піти
Ніч намалює твоє лице
І ми поринем у наші світи
Світи, світи, світи
Світи, світи, ти …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Андре Ільєн*