Літера – письмовий знак,
Що у мові позначає
Звук, сполучення їх. Так,
Її кожна мова має.
Звісно, не одну, ні-ні,
Певну кількість уміщає
Літер. В нас – це голосні
Й приголосні, кожен знає.
Хоч, звичайно, друзі, так,
Українська мова має
Й літеру – це м’який знак,
Звуку що не позначає.
Ніде правди тут таїть.
Кожен змалку з нас це знає,
Літеру, яка стоїть
Перед ним, він пом’якшає.
Не дивуйтесь, що також
Іншу назву чуть прийдеться.
Літера у нас, атож,
Буквою іще зоветься.
В нашій мові тридцять три
Літери, бо більш немає.
Кожна ж з давньої пори
Певне місце в ній займає.
З літер творяться слова.
Речення з слів виникає.
З речень текст, мов ожива,
Текст, що нам щось повідає.
І писати, й промовлять
Кожну літеру слід гоже.
В слові ж часом помінять
Значення й одна з них може.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Євген Ковальчук