Хоч стріляють їй у спину,
Пхають шило між ребер,
Ще не вмерла Україна,
Це вже брат її помер.
Назавжди помер для неї,
В час, як зброю в руки взяв.
За брудні свої ідеї -
Сам себе він покарав.
І зганьбив себе, проклятий,
Та й зганьбив своїх дідів.
Як ввійшов в сусідську хату
Все людське в собі убив.
Україні - жити й жити,
Скільки в неї не стріляй!
Сильні в Неньки, мужні діти,
Славний виріс урожай!
Не скосити, не зламати,
Бо в серцях - не цар, а Бог!
Це тобі, російський "брате",
Небо пише некролог.
14.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2023
автор: Елена Марс