Це простір для їзди й ходіння,
Який обмежений двома
Рядами побудов з каміння
Чи то із цегли, що трима
Чи то будинок, чи хатину.
Для того стіни, стеля, дах
Будова має, що людину,
Яка живе в ній, при вітрах
Чи при снігах, дощів, пекучих
Улітку сонця промінців,
Чи іскор блискавки блискучих
Під час похмурих, сірих днів
Весь час надійно захищає
Усіх впродовж всього життя.
Так, кожна вулиця в нас має
Іздавна ще своє ім’я
Для того, щоб ми відрізняти
Одну від іншої могли,
Як треба, також порівняти,
Щоб ми приїхали, прийшли
На вулицю, яку шукаєм,
Де місце необхідне є.
Як назву вулиці ми знаєм,
То більше шансів також є,
Щоб ми усе ж не заблукали
Посеред інших вулиць враз,
Щоб ми потрібну відшукали,
Могли знайти її щораз.
Додам я вам ще на останок.
Поняття «вулиця» – людське,
Одна із людських забаганок,
Життя щоб мати більш легке.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2023
автор: Євген Ковальчук