Свідомість, де ти? Чи жива?!
Давно не бачились з тобою.
Пророчі сни - мої жнива
Готують зілля битв двобою.
Розплющив очі - сива мгла,
Нічого геть не відчуваю.
Душа прозоро, ти в Україні жила?
Де ти?! Чомусь тебе не пам'ятаю...
Таки підвівся. Бачу сірий сніг,
Гострезний, не пухкий, гарячий...
Куди подівся щирий сміх?
На плач змінився він дитячий.
В очах з'явилась безпорадність у людей,
Ще більше брешуть з накрохмалених екранів,
Де ж той герой? Де наш Еней?!
Пора змінити нам тиранів...
Я відчуваю, буде справжній бій
за гірку правду із сучасними панами,
Зібрали трутнів в Раді цілий рій,
А нам потрібні криголами!
Хто любить землю, той працює до зорі,
не продає за гроші брата.
Великий бізнес на крові
У депутата, олігарха- супостата.
Де конституція?! В пітьмі...
Здолати необхідно грати,
Засяє сонечко, чи ні?
А землю треба визволяти.
Для сильних духом буде діалог,
Порозуміннь не буде кату,
Суддя один над нами Бог,
А не валютная офшорная зарплата.
Засяє сонце скоро, на весні,
І посміхнуться в Україні діти,
У нас одна мета - честь i життя,
А це нікуди не подіти.
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: Каа3003