Була ти рікою плинною,
і з-під рук моїх стрімко витекла!
В якому любовному лігвищі
склянім, о чужинко, спинишся,
у глибини свої поринувши, –
назад, до моря власного,
кипучого й невпинного?
О свіжості вир хвилюючий,
у тобі – начало одвічне й кінець – у тобі,
поглинає жадання палкі
потік нуртуючий!
[b]Х.Р.Хіменес[/b], пер. з ісп. О.Міськової
_____________
¡Agua corriente eras
y te me fuiste de las manos!
¿En que lecho de amor,
hecha cristal, te habrás parado,
corriendo solo dentro de ti misma
a tu propio mar solo, ardiente y májico?
¡Oh fresco remolino,
que empieza, eterno, en ti, y acaba, eterno,
en ti, y prende lo que ansia
en su raudal cuajado!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: Пра Дивляна