За усмішкою схована печаль -
Гірке сузір'я болю та розлуки.
Торкання пам'ятають губи й руки...
Час зустрічі із ним минув.
На жаль...
Загорнута у віхолу, як в пух,
Вона стоїть, вдивляючись у вечір.
А сивий лютий поглядом старечім
За танцями слідкує завірюх.
Як біла пара, або білий дим
Повітря є важким та непрозорим,
Застуженим, чи болем її хворим,
Зажуреним...
Світінням золотим
Ліхтар простяг промінчики любові,
Надію,
Віру у швидку весну.
Про зустріч з ним,
Про ночі, що без сну,
Які позбавлять відчаю та болю.
Торкаючись сердечних дзвінких струн,
Кохання буде з щастям в суголоссі -
І буде ранок, буде літо, осінь...
Війна скінчиться і скінчиться сум.
11.02.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: Наталі Рибальська