Іду на грозу

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw
В  вісімдесят  життя  лиш  починається,
Пращури  від  ста  літ  лік  лише  вели,
Чому  ж  в  нас  час  у  двадцять  все  кінчається,
До  чого  ці  вожді  нас  довели.

Іду  на  грозу,
Чортів  у  хмарі  вивчаю,
Наслідки  страшні  цих  дій  спостерігаю.
З  благими  намірами

В  Ад  уже  крокую,
Небо  чорніє,  сильний  ливень  іде,
Пошуків  розому  наслідки  це.
До  руйвання  життя  це  веде.

Ефект  метелика  забув,
В  Чорну  диру  я  заглянув.
Управляти  хочем  всім,  
Свобода  до  ручки  теж  привела.

Відкрили  чортам  жахливі  знання.
Сі-о-два  вивчав,  вивчав,
Чому  ж  пустелі  він  не  знав.
Зате  пізнав,  що  дух  в  нас  є.

Дух  лиш  у  тому,  що  живе.
Дуже  багато  знав,
Проте  мовчав.
Тайни  колишні  пам'ятав.

Правильні  правила  не  розумів,
Пізнати  шамбалу  так  й  не  зумів.
Хороші  лекції  читав,
Тайну  води  привідкривав.

Хлору  й  свинцю  народу  не  шкода,
Нами  керує  жидівська  порода.
Одні  жирують,  інших  нема,
Чортам  ми  віддали  предків  знання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: oreol