Горе. Велике горе.

Люди  людям  не  потрібні,
Егоісти  і  противні.
Їх  на  роботів  заміним,
Не  здивує  нас  підміна,  бо  прекрасна  ця  заміна.

Люди  людям  лиш  загроза,
Скосять  роботи  людей,
Час  залізок,  швидкостей.
Вчать  з  дитинства  малих  діток

Як  потрібен  робот  цей.
О  який  же  необхідний.
Як  цікаво  з  ним  лиш  грати
Та  команди  віддавати.

Неосвіт  і  лже-прогрес
Полонив  нас  всіх.
Авжеж.
Соти  в  небі,

Всюди  вишки.
Роботи  уже  готові.
Лише  простір  їм  звільніть,
Батареї  зарядіть.

Вони  кожного  замінять,
Дуже  швидко  обезцінять.
Робот  людство  переможе,
Він  безсмертний,  він  це  зможе.

Хто  ж  втіляє  всі  ці  плани?
Хто  живому  робить  рани?
Карликів  на  бал  скликають,
До  війни  всіх  призивають.

Карлик  жадний,  карлик  жид,
А  в  землі  ж  солдат  лежить.
Всім  домівка  два  на  два,
Людство  знищить  ця  війна.

Лиш  деталі  в  гроб  вкладають,
Цинком  все  це  покривають.
Люди  більше  не  потрібні,
Горе,  горе  -  людство  ж  гине.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2023
автор: oreol