Сонячний зайчик піймався в фіранку,
В каву ранкову занурює лапку.
Ллє молоко, підсолоджує медом.
Бавиться в шафі старим оберегом.
"Буду щаслива сьогодні?", - питаю
Й печивом в сонця промінчик кидаю.
Скочив на стіл і примхливо сміється:
"Щастя щасливим на весь день дається!"
Отже, погоджено: радості бути!
Всюди, де слухом лиш можна почути,
Скрізь, де лиш можна сягнути рукою,
Де тільки вдасться ступити ногою.
Кажуть, що радість вже там не живе?
Кожен з собою нехай принесе!
В горщику квіти, веселі пісні,
Добрі слова чи морські камінці.
Будем збирати із миру по нитці,
Поки мажор не заграє на скрипці!
Поки не вдарять підземні джерела
Й квітами рясно зародить пустеля -
Пустка від наших щоденних тривог,
Душ ареал, що болить, як озноб.
Щастя велике малесеньким кроком
Там, де чекають, прийде ненароком!
08.08.2022
Наталія Петренко
Фото з Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2023
автор: Наталія Волинська