***

ми  марим  лютим  і  туманом.  
де  тротуаром  бездоганним  
збігали  струмені  новин  
дзвінких  
земних  
обітованих,  
а  врешті  -  з  господом  на  ви.  
і  шепотіли  по  зап'ясткам  
усі  загоєнні  причастя,  
усі  роз'ятрені  з  провин.  

нестерпна  ноша,  боже  правий,  
мовчати  стримано  на  каву  
на  затонованому  тлі  
кав'ярні  
вулиці  
землі,  
аби  триматися  орбіти.  
і  залишалося  хотіти  
не  бути  десь,  а  взагалі.  
повз  місяць,  довжиною  в  рік  
і  риму,  що  в  мені  холоне  
на  тих  містах...  
на  тій  долоні...  

...а  вранці  трапиться  весна,  
щоб  залишитися  на  скронях,  
де  нас  пояснює  війна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2023
автор: Циганова Наталія