Не дає радіти від життя

Зоря  шаріла  полум'ям  багряним,
Будився  світ  -  вже  чути  голоси.
І  наливались  келихи  тюльпанів,
А  я  стояла  -  мліла  від  краси.

Усе  мені  неначе  шепотіло:
Життя  буяє!  Ну  яка  війна?
Не  сипав  ГРАД,  ракети  не  летіли,
Поглянь  на  небо  -  там  любов  одна!

В  сади  молочні  поховались  хати.
Маїть  весна  кожнісінький  будяк.
Лоскоче  вітер,  мов  питає:  "Як  ти?"
А  я  мовчу  -  сама  не  знаю,  як...

Хоч  журавлів  ласкаве  голосіння
Пришвидшує  моє  серцебиття,
Та  щось  пече  у  "сонячнім  сплетінні"
І  не  дає  радіти  від  життя...

1/5/22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2023
автор: ЛУЖАНКА