Гірський кришталь в очницях ліхтарів
Так несподівано розбився темнотою,
Густою непроглядною іще пітьмою,
Рікою вулиць діамантових вогнів.
Прозора, чиста відстань перспектив
Безмежно розкидає ясність думки,
Сльозить мороз на плесі візерунки,
Стрімить колишній яр, сопільче перелив.
Вершини смак приходить на горі,
Коли стрічаєш першим швидкість сонця,
Коли стаєш ідеї охоронцем,
Коли зринаєш соколом вгорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Валерій Лазор