Послухай-но, як б’ється серце ночі,
із молотом ковадло йдуть у тан.
Коротку тишу неупинно точить
струмками крові, що тече із ран…
Із ран-зіниць знекровленого міста.
Руїни укриває чорна мла,
але чекай на вибухів намисто –
між хмарами ховається «Орлан»…
Послухай-но, як б’ється серце ночі,
що місто приголубила на мить…
Лише склепив боєць червоні очі –
нехай герой ще трішечки поспить.
15.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Олександр Мачула