* * *
Земле Матінко, прости нас,
Що не бережЕмо,
Особливо, що за тином,
Не забути б де ми…
На маленькій крихті в Космос
Летимо, поки що,
Хоч не стали чути голос
Бога, що найвище.
Земле Матінко, красуне,
Пригорну до серця –
До лиця квітчані сукні,
Відблиском в озерцях:
Подаруй ще нам надію,
Недолугим дітям –
Переглянути всі мрії,
Винні ж перед Світом…
15.02.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Променистий менестрель