Мисливські байки.

[i]Епілог.[/i]
Не  було  цього  мисливця  шкода.
[u]Де  в  цьому  реченні  стоятиме  кома?[/u]


 У  лісі,  лісі  темному.
Жив  сірий,  сірий  вовк.
Був  як  усі  ,  не  друг  вівці.
Вовчицю  мав  і  стаю  їх  мальців.

Поляна  в  тім  лісі
Красива  була,
Звірят  кожна  пара
На  ній  зустрічалась.

Стежинка  утоптана
Завжди  залишалась.
Ніхто  їх  не  бачив,
Вони  там  кохались.

На  теплій  землі
Сліди  їх  зостались.
Мисливеь  кмітливий
Це  запримітив.

Сховався  з  гвинтівкою
Поряд  в  кущах.
Наш  вовк  від  вовчиці
На  ліво  пішов.

З  іншою  самкою
Смерть  там  й  знайшов.
Байка  повчальна,
Думка  ж  проста  -  не  зліть  мужика.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: oreol