Для креслення ліній прямих це планка.
З металу, з пластику чи з деревини
Вона. У нас ще одна забаганка
Чи то пак потреба певна людини
Задовольняється з нею, як треба
Всім нам довжину предмета узнати
Чи, як у тому у нас є потреба,
Ріст також можемо з нею пізнати.
Для того на ній ми рівні мічим,
Ті поділки, що у нас позначають
Ті міри, якими ми всі лічим
Їх. Різними міри у нас ті бувають.
Найменша з них – це, звісно, міліметр.
Одна десята це частина сантиметра,
За ним йде за зростанням сантиметр.
Дорівнює він одній сотій метра.
Ми й більшу міру маємо, крім метрів.
Це кілометр. Змалку кожен знає,
Одній тисячі дорівнює у нас він метрів,
Та місця на лінійці він немає.
Лінійок безліч видів люд* наш має.
Є офіцерська та топографічна,
Лекало, кутомір, рулетка, хто не знає,
Рейсшина є, також логарифмічна.
Своє призначення з них кожна має –
Для креслень, замірів чи побудови
Фігур. Зробити зможе їх, хто знає
Належно геометрії основи.
Лінійка може завжди всім нам, люди,
Як треба, якось у пригоді стати –
У школі чи то в будівництві – всюди.
Лиш правильно слід вміти рахувати.
*Люд – розм. Люди
Євген Ковальчук, 17. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Євген Ковальчук