Подрузі…

Ти  кажеш  ,  що  все  буде  добре,
А  я…ти  не  знаєш  ,  як  я…
І  сили  дає  мені    горе,
Вже    подруга  ти    не  моя…

Між  нами  з  тобою  ракети,
Між  нами  криваві  бої,
А  ти  мені  шлеш  ті  «букети»,
Немов  глузування    твої…

І  в  пам`яті  милий  Чернігів  ,
А  ми  там  такі  молоді,
Мелодії  дивних  наспівів
І  ниви  в  полях  золоті.

Згадай  про  Десну  і  про  море,
Які  ж  ми  щасливі  були,
А  зараз  не  віриш  ти  в  горе,
Яке  нам  сюди  принесли…
   
Рашиська  гнила  годівниця
Закрила  собою  усе
І  ти,  мов  сліпая  служниця,
Що  карлику  пристрасть  несе…
 
Забудь,  що  була  українка  ,
Тепер  ти  Z-женщина    там
І  котиться  тихо  сльозинка,
За  всіх  нас  молюсь  небесам…



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Н.Сенченко