inspired by marine song (натхненна морською піснею)
Можливо колись я висушу всі чужі сльози.
Можливо колись ти будеш писати не тільки вірші але й прозу.
Я буду шукати в тобі свої згублені ранки
Ти будеш збирати в глибинах очей моїх дико-солодкі серпанки.
Ти будеш торкатись не лиш золотого пера , а й паперу.
Сягатемеш вище блакитного, нашого спільного неба...
Додому летітимеш швидше святого натхнення...
І там обійматимеш рідні й близькі спокуси свої потаємні...
А я заховаю подалі усі свої мітли,
Можливо під ковдрою знАйдеш дарунок знайомої "бувшої" відьми.
Розірвеш обгортку, а там як дарунок секрети всесвітні.
Можливо колись я приїду в те місто земного кохання,
яке пам'ятатиму вічно, як вперше й востаннє...
Можливо колись без '"але" і "пробач" все скінчиться.
Можливо не просто... тоді... щось не вийшло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2023
автор: інша