«Самомнєнія» і «мнєнія» — непереможні!!! як не вернутись
в Церкву до Ісуса Христа . До Матері Божої, як на мене...
Увага, основне.
І хто не пішов у зворотній шлях, не пройшов зворотнього шляху
опанування розуму світлом Христовим,
він не знає цього, що кажу,
і наскільки серйозно він є ніхто в руках свого інструмента:
полонений
земного розуму,
що в полоні сам(!),
який під дияволовою волею й
не любить Христа , любить цей світ...»
(Ст. «З усього слід робити
правильні висновки»)
* * *
Присвячується Діві-Матері
Я спалив минулу епоху.
Попіл розвійте по огородах
Епоха була не за Софокла!
Не може епоха жить без Софокла
То я гарантую приємній епосі:
Я з неба палю
А всі прискородять.
Ісайя — про Іскупителя,
в благородного
Похованого благородними —
Не переривайте!—
Одне до одного —
Сховані ж у листочках
Не зрозумієте Софокла —
Не переривайтеся—
І за це Ісайю — було перепиляно:
За ясність!...
І при цім у Дусі невинно спати! —
Да навчившись у Ігоря —
«Прокиньтесь!» кричати...
Хто кого
І хто — кого...
Холод! Один і той Вогонь! —
Сухих радує,
Макнутих — спалює...
У спокої.
(03.07.2010)
Талант — це не ап. Павло. Ап. Павло — носій генія
найбожественніший, що підтверджено і світовим мистецтвом.
Талант — це не геній високий і широкий Ліни Костенко.
Геній — люблячий, ніколи не агресивний, така природа.
Талант — частковий, невиповнений, який заздрить
і талантам — і всім, тому талант неминуче агресивний.
Така й статистика поведінки — їхньої.
Талант — зі страхом, з бажанням слави. А носій генія — йде
як ап. Павло: йому потрібен Бог, і більш ніхто!..
Генії Ліни Костенко і близьких їй інших не мають вироджень
талантів, всякої неповноти: бо з Богом щасливі.
«Духовний геній і Любов Божа (духовна енергія зсередини)
запалюють дух, очищують серце і ум і знаходять в Христі шлях —
свободи і любові, і життя в Волі Божій.
Що готове загорітись —
зрушується благодаттю Духа; без благодаті — не загориться й не
зрушиться ніщо; і говорити що-небудь нема сенсу».
(Із « Бог-Син діє»)
«Всі на коліна перед нею, лицарі, бездухії. Чи про Об’єм знову
по площиності перетину возопієте??
Через її художній історизм Христос-Творець, як через
найвище, возродить Україну — у вічність»
(Із ст.2 «Послухайтесь Ліни Костенко»)
Все вирішує тільки любов. Чи любите Ви особисто Ліну
Костенко?
Якби любили, чули б любляче серце її, жаріюче і палаюче,
тоді й доторкнулися б через Лінине серце й дух — серця
Христового. Так зустріньтесь. Стрітення.
«Так, виховання серця — початок в правдивих традиціях.
Щодо дітей, і щодо талантів, і щодо шляху духовного здвиження.
Далі — або здобування Духа Святого духом в серці (центр і
стиль іпостасної особи), або душевність пливка й нетвереза, бо
зазнає хитродиявольських впливів із віталізованих розумом
пристрастей — і тому манерність: упадкове спрямування
мислення із серцем захолодженим й нечулою совістю — майже без
духу чи з малорозвиненою здатністю його ...
Задумайтесь, хто може, чи відчуйте, як здатний.
Бо інакше
олживі цінності вполонять та завоюють вас, як нині молодь, —
не дари духу, не чисте пізнання й синтез висот із натхнення, навпаки:
бажання швидких грошей, аналітичне мислення й секс у страху ...»
(Із «Сила Духу Небесного»)
15.2.2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович