Коли життя іде під гору,
То тягнеться як віл,
Бо в ту юнацьку, мрійну пору
Лише вивчаєш виднокіл.
А коли котиться донизу, -
Бряжчить, пихтить, як паровоз
До ішемії й гіперкризу...
По принципу метаморфоз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Леонід Федорів