Пташко лети!
Я віддаю тобі твою свободу.
І більше ти не будеш марнувати дні
Та нищити свою нативну вроду.
Силою не побудуєш рай.
Та власне, я ніхто у цім житті,
щоб зазіхати на природу.
І клітка, що ти в ній була ,
Без позолоти.
Окутана колючим дротом,
Який прогнив від болю та жалю.
Лети! Не озирайся! То не треба.
Себе лиш бережи й тендітні крила.
Ніхто й ніколи вже не знищить тобі небо!
Лети мерщій! Моя пташино мила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Іво Каценбук