Доля - ворожка зілля варила,
тихо говорила:
будь-якими дорогами: і туди, і сюди -
куди хочеш, думкою ходи -
Лиш стежку,
що в"ється через отой пишний гай
солодких спогадів про НЬОГО,-
ОМИНАЙ.
Вона заведе тебе в дрімучий ліс важких думок.
там душать горло сльози, а сум висмоктує сили.
Там чатує на свою жертву болото печалі, в якім живе сама смерть.
Доля-ворожка зілля варила,
тим зіллям поїла.
зіллям напувала,
тихо промовляла:
Пий, доню, задля ЖИТТЯ
трунок ЗА..БУТ..ТЯ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Мирослава Жар