А тумани місто обіймають,
Прохолодою віють навкруги.
Наші мрії мороком лякають,
Звершують на дахах свої пруги...
Разом з сиреною котяться містом,
Усіх нас тривожить жорстока війна.
У кожного життя повниться змістом,
За волю платиться велика ціна.
Трамваї зникають у тумані,
Як сиві коні промчали у даль.
А корчмарі такі невблаганні,
Наливають нам "Кагор - Маринталь"...
А своїм ароматом манить кава
І запрошує людей на гостину.
Красиву зачіску робить "Любава",
Сірий туман окутує вітрину.
А сонце розвіює тумани
І зігріває нас ніжним теплом.
Десь далеко звучать барабани,
На війні настає наш перелом.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Віктор Варварич