А МИ – СВОБОДИ КОВАЛІ!

Шляхи  незвідані  Господні...
Чому?  Куди?  І  як?  І  де?
Десь  катаклізми  б'ють  природні,
А  в  нас  ворожжя  кляте  б'є.

Безперестанку  нищить  землю,
Людей  ракетами  вбива,
Скарби  гребе  всі  наші  древні,
Свого  ж  нічого  в  них  нема.

О  клятий  враже,  ти  зганьбився,
Моя  земля    –    міцна  твердиня,
За  неї  кожен  гідно  бився,
Бо  ми    –    вкраїнці!  Ми  –  родина!

А  ви  лахміття  й  лаптєносці,
Не  гідні  жити  на  землі,
Нечисті  ви  і  геть  безбожці,
А  МИ    –    СВОБОДИ  КОВАЛІ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А