Це стан душі, коли ніщо не хочеться,
Це повний штиль у вітрякових крил.
Падуть дощі, солені із очищення_
Це спокій із майбутніх, дивних сил...
...
Це просто є, коли вітри мовчать.
Сьогодні загорнуло жалем душу,
У плед мовчань із затишку, прости_
Я в завтра повертатися не мушу...
Що так і не здійснилося... могло,
В твоїх словах, обіцяних про щастя,
Що там... колись і втомою спливло
Прощатися_ це завжди є найважче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: Квітка))