Що тобі, мій брате, сниться,
Між страхіттями війни?
Може Сокіл , волі птиця,
Приліта, козаче, в сни?
Сниться шлях зірок, над ставом,
Гайдамацьким, Звіддаля.
Висіка вогонь кресало
Ожива Рідна Земля!
Сниться, мати посивіла,
Батько в думах похиливсь.
Ще й кобзар сліпий, з ковилом,
На могилі зажуривсь.
Ще, насниться рідна хата
Комунальнії борги,
УКРАЇНОНЬКА РОЗП'ЯТА
Бо у владі вороги.
І заплаче мов дитина.
Увісні, козак від зла,
Від брехні, що знов Руїну
В Рай наш, Божий, принесла
ВІД СЛЬОЗИ ВРАЗ. ПРОБУДИТЬСЯ.
ПУГАЧ З ГАЮ ЗАКЛИКАЄ:
- ЧАС РОЗПРАВИТЬ, БРАТЕ, КРИЛА,
ВОЛІ В КАЙДАНАХ НЕМАЄ!
АН. бук- СТЕФКО
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)