***

а  люди  -  не  написані  листи,  
безтями  проговорені  наразі  -  
стояли  і  трималися  образи  
на  потяги  
поштамти  
блокпости  
на  чорний  день,  засунутий  під  пасок  
затягнутий,  що  господи  прости.  

було  так  тісно  дихати  і  жити  
прощатися  
прощати  
не  любити.  
і  голос,  як  віджита  богом  свита,  
затято  грів  на  зв'язках  молитви  
і  розсипався  на  твої  долоні.  

і  на  вузькім  пошарпанім  пероні  
верби  бруньками  рвалося  стебло.  
і  люди  в  людях  рвалися  назовні  
аби  прозоро-солоно  було...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Циганова Наталія