Я з чаші п'ю свого життя
Сухе вино із винограду.
Допоки в серці каяття, -
Душа не втратить свою раду.
Допоки в чаші лиш вино,
То добре жити і не знати,
Яке на смак темніше зло,
Яке краде серця за грати.
Із того саду, де росте
Смачний, пахучий виноград,
Ніщо мене не забере,
Ніяке зло мені не брат!
У храмі чаша із вином,
То символ світла і спасіння!
Покаяюся усім єством,
Бо хочу бачити прозріння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Христина Браун