Запах сліз… Відчуй його у сміху
І ніколи більш не забувай
Уявляй його завжди в повітрі
Вечорами - лиш у ньому потопай.
Запах сліз…Убитої дитини,
Що ще не родилась на світі
Зовсім інший. Душу з середини
Дряпає, немов скажений кіт…
Запах сліз коханої людини,
Чуєш, бо слова – жорстокіші за ніж.
Ріжуть, рвуть і проникають у глибини
Щоб лишати шрами на сторінках душ.
Запах сліз промовисто говорить
І тоді, коли слова вже недоречні…
Розрізняти запахи – це має бути в крові
Бо часто сльози правді суперечать.
Запах сліз. Відсутній зовсім буде
Коли ці сльози – лиш для вигоди є гра.
Пам'ятай, не пахнуть зовсім люди,
У яких душі зовсім нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2008
автор: Эллария