Ось минула ніч уже.
День новий настав. Невже?
Так. Він сповіщає нас,
Що його прийшов вже час.
Ночі темрява пішла
Геть, немов і не була.
Встало сонце, піднялóсь
В небо. Світло розлилóсь
Вколо на початку дня.
Вже буденна метушня
Людська розпочнеться знов.
День новий же вже прийшов.
Зна дорослий, дітвора,
День – це час, коли пора
Після ночі, після сну,
Стрівши днину преясну́,
Йти до школи дітлахам,
Щоби їм навчатись там,
А дорослим, знаєш ти –
На свою роботу йти.
Як канікули в дітей
Чи відпустка у людей
Старших, що працюють в нас
Вже, то, звісно, в цей же час
День – найкращая пора,
Щоби гралась дітвора
Та ходила залюбки
На мистецькії гуртки,
Щоб в’язати, вишивать,
Щось цікаве майструвать,
Вчитись гарно танцювать
Танці чи пісні співать,
А також книжки читать,
Щось нове з них пізнавать…
А для старших, тих, що мають
Вже відпустку, добре знають
Всі вони, що день – це час
Саме той, коли у нас,
У людей, та змога є,
Що можливість нам дає
Більш уваги до дітей,
Рідних, друзів чи гостей
Врешті приділяти й теж
Десь поїхати, авжеж,
Щоб спочити і зміцнить
Все здоров’я, щоби жить
Більш хотілось, щоб життя
Крізь думки та почуття,
А також події всі,
У всій величі й красі,
Де б ми з вами не були,
Наче квітоньки, цвіли,
Як бажаєш того ти,
Щоб і прагнень, і мети
Вдалось добре досягти.
День у цьому помогти,
Посприяти може теж,
Що і робить, так, авжеж.
Адже правда, не брехня,
Протягом того бо дня
Місце в світі має всім,
Що повів я в вірші цім.
Євген Ковальчук, 24. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Євген Ковальчук