Заблукала у пітьмі десь рожева мрія.
Тисне мрячний день в імлі вікове безмір'я.
Та новий на вході рік ув обіймах зимних
Наперед дає обрік* в обіцянках дивних.
Мабуть, є у тому сенс – щирим привітанням
Заректися на інтенс* світу процвітання,
Бо без віри та надій нам чи варто жити...
Тож для люксусу* подій сіють в хаті жито.
Прийде час – зійде посів на шляху життєвім,
В обумовленні часів у вбранні рожевім
Лю́ксусо́ва* мрія вмить пелюстки розгорне.
Тільки, день ще поки снить й бачить світло чорне
Лампи Вуда* на столі чи то біля столу
Та іскринки у золі, ті, що впали долу.
У згасальному вогні палахтить уява.
Причаїлась у вікні крапля миті млява.
Спочиває до весни мій квітник барвистий –
Хай в його зимові сни ронить ніч монисто
Із квітучих зірочок, що рясніють цвітом
Довговічних квіточок понад тлінним світом!
26.12.2019
*обрі́к (заст.) - урочиста обіцянка, клятва; моральне зобов'язання.
*інте́нс (анг.) - інтенсивний
*лю́ксус - розкіш, комфорт, пишність.
*лю́ксусо́вий (розм.) - надзвичайно привабливий, розкішний, вигідний.
*лампа Вуда, або лампа чорного світла - її спектр випромінювання знаходиться в довгохвильовій частині ультрафіолетового діапазону та майже не випромінює видиме світло.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2023
автор: Олена Студникова