Мамо,вже рік в Україні війна!
Сонце цей рік не так світило,
Мамо,війна для усіх страшна,
Я вже доросла-все зрозуміла!
Мамо,ще трішки і спиниться плач,
Скоро все буде добре,
Зникне з землі той кат-палач,
Злому повернеться зле,
А доброму вернеться добре!
Бачиш у небі біленькі хмаринки,
Чистенькі та пухнасті,
Знаєш-це душі,маленькі дитинки,
Це янголятка прекрасні!
Мамо,війна-це горе і сльози,
Бомби,ракети,гранати-на серці морози!
Мамо, та наші воїни все здолають,
Воїни Світла завжди зло перемагають!
Мамо,ще трішки і буде радість,
Будуть веселі дорослі й діти,
Буде невдовзі вже інша реальність,
Бо на розвалах вже квітнуть квіти!
Мамо,я зараз знаю слова,
Яких раніше не чула й не знала,
Це ЗСУ,джавелін,байрактар,
Ще бронетехніка й тероборона.
Боже Всевишній,тебе я люблю,
Дякую Боже за сонце та зорі.
Боже,у тебе я лиш попрошу,
Хай буде світ цей без горя та без злої долі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2023
автор: Юлія Коваль-Мешковська