Життя майже пройшло,
До обрію скотилось.
Щось добре в нім було,
А щось лише приснилось.
Завжди спішила в даль,
Весна буяла й літо:
І радість, і печаль,
І тінь була, і світло.
Вдивлялась в небеса,
Вслухалась в чисті звуки.
Вловити журавля
Хотіла в свої руки.
Не вийшло з журавлем,
( Були лише синиці).
Життєвим кораблем
Прийшлось ковтать кислиці.
А осінь і зима -
Ще додали розпуки.
І вже готова я
До вічної розлуки.
Не треба журавля,
Й синиці вже не треба.
Для мене є земля,
А їм потрібне небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2023
автор: геометрія