Як увімкнути швидкість Життя?

 Як  увімкнути  швидкість  Життя?
Ділові  доріжки  тупцюємо  ніжками.
Своїми  крилами,  як  птахи,
підіймаємо  надії  догори.
Перелопачуємо  свою  Долю.
Не  лягаємо,  як  гарячий  пил  на  дорозі,
а  втоптуємо  в  неї  свої  бажання,  надії,
насуплюючи  скроні,  піднімаючи  до  Неба  долоні.
Котиться  мій  гнів,  хто  посмів
Життя  моє  знищити  війною,
не  знає  моя  Душа  спокою.
Згубні  й  незримі  воєнні  хвилі
нищать  все  навкруги,  як  Хіросіму...
Навіть  мертвим  спокою  нема.
У  пам'ятник  матері  від  Града  частина  встряла  -
пам'ять  навіки.
Батькова  ж  могила  горіла  смолоскипом  -
і  хрест,  і  вінки.
Хіба  вони  своїм  життям  заслужили  на  таке  лихо.
Настали  для  мене  скрутні  днини,
горе  повсякчас  чаклує,
і  в  теперешній  час.
Той,  хто  затіяв  цю  війну,  не  надійся
на  місце  в  Раю,
чекають  його  чорти  в  Аду
з  синім  полум'ям.
Вже  спотворене  моє  Життя,
то  ж  хоча  б  дітям  дайте  спокій
та  щасливе  майбуття.
У  палиці  два  кінці,
одним  ви  нас  б'єте,
інший  пройдеться  й  по  вас,
настане  й  наш  час...



https://youtu.be/s5UCNH9on3k


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Svitlana_Belyakova