Ще місяць,два.
А там й весна.
Ще день чи два.
Іде війна.
Відлік часу сповільнився.
А для когось й зупинився.
Вже весна не за горами,
Чому ж горе поряд з нами.
Чом жиди повилізали,
Чом тирани правлять бали?
Чом всі люди зажурились,
До землі чомусь схилились.
Хтось тримає оборону,
Хтось кує вже перемогу.
Хтось сховався за кордоном.
Не лунає лункий гомін.
Навіть птаха не щебече.
І не плаче вже малеча.
Місяць,два.
Довга, довга ця війна.
Страх серця лиш розриває.
Хто все бачив, той зітхає.
Ці жахіття , ці картини,
Грому гуркіт в небі лине.
Багряний нині Сонця схід,
На сході так багато бід.
Місяць, два.
Скоріш б скінчилась ця війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: oreol