Штучний.
А нас ніхто з тобою не згадає.
Хіба що "штучний інтелект".
Він штучно добере обличчя,
Запронує крафтовий десерт.
Він згенерує масу фейків.
Таких, яких в нього втовкли,
А потім видасть вірш "магічний"
Бо лірика - то ж для душі.
Він штучно-гучно засміється
Ти ж пам'ятаєш наш секрет?!
Усе під настрій фарбували,
Під серця стук і хід планет.
Гормони в просторі літали.
Страхи ховали у броню.
Фантазією прикрашали,
Всі мрії, що не склались по життю.
Усі похлопають вухами
На трон посадять "інтелект"
Але про нас він не згадає
Тих, з кого він писав портрет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: інша