Так часто у проваллях снів
Приходиш до мене
Сидиш оддалік мовчазна
Так часто в них лежу сам
На дні
Душачись слізьми як дитина
За роком рік тнеться потім ще і ще
Чом той біль так не меншає
Чом приклеївся так до мене
З образом Твоїм на масці
Поза межами Твого нині я
Поза межами Твого завтра я
Твоєї галактики
Не притягуй більше романтиків
Чуєш?
Не гріши
Спи спокійно
Сирени ж у місті Твоєму
Немовлять
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: МАТЕО